- розорення
- -я, с.Дія і стан за знач. розорити і розоритися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розорення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розорний — а, е. Який призводить до розорення. || Який є наслідком розорення … Український тлумачний словник
руйнуватися — у/ється, недок. 1) Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. || Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.). || Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.). || Доходити до… … Український тлумачний словник
банкрутство — банкро/тство, а, с. 1) Фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат за борговими зобов язаннями. || Примусова ліквідація підприємства з метою поділу майна боржника між кредиторами. •• Держа/вне банкру/тство фінансова… … Український тлумачний словник
зруйнувати — у/ю, у/єш, док., зруйно/вувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Перетворити на руїни, розбити, розламати. || Порушити цілісність чого небудь; пошкодити. || перен. Довести до повного розорення, розвалу. 2) перен. Порушити, розладнати або знищити що… … Український тлумачний словник
крах — у, ч. 1) Розорення, банкрутство (у 1 знач.). •• Біржови/й крах різке падіння курсів цінних паперів в результаті відриву цих курсів від реальної дохідності цінних паперів. 2) перен. Цілковитий провал чогось; невдача, катастрофа (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
погром — у, ч. 1) Розорення, спустошення якої небудь країни, території і т. ін.; розгром. 2) Розгардіяш, безладдя. 3) Реакційно шовіністичний виступ, що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна. Єврейський погром. Вірменський погром … Український тлумачний словник
поруйнувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) || Порушити цілісність чого небудь; пошкодити. || перен. Довести до повного розорення, занепаду. 2) Зруйнувати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
руїна — и, ж. 1) перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. || розм. Будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані. || перен. Те, що залишилось, уціліло від чого небудь, що зникло, минуло. Зводити з руїн. •• Підво/дитися з руї/н… … Український тлумачний словник
руйнувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) також без додатка. Ламаючи, розбиваючи і т. ін., розвалювати що небудь. || Знищувати, перетворювати на руїни (про дію стихійного лиха, про війну і т. ін.). || Скасовувати, ліквідувати (державу й т. ін.). || Доводити… … Український тлумачний словник